Кременчу́цька ТЕЦ — найпотужніша електростанція Полтавської області.
Станція постачає теплоносій близько тисячі юридичним особам і більше 56 тисячам побутових споживачів Кременчука, а електричною енергією задовольняє потреби області на чверть.
Category Archives: Квест
Деївські гори
Деївська гора – невелика система пагорбів, урочищ і ярів, розташована в одойменному районі с. Садків, Кременчуцького району. Найвища точка— 204,4 метри.
Ще з перших днів війни у Кременчуці почалися роботи по зведенню оборонних споруд – протитанкових ровів і загороджень від Кременчука до Градизька. Перший бій відбувся в ніч з 5 на 6 серпня 1941 року на рубежі Деївської гори. Проте сили були нерівними, тому через три дні запеклих боїв ополчення було змушене відступити, Крюків здали. В цій оборні загинуло понад дві тисячі ополченців. На кургані Деївської гори на честь цих подій встановлено пам’ятник солдатам, загиблим у перші дні оборони міста від німців.
З 1960-х рр. розташоване Кременчуцьке міське сміттєзвалище, що може приймати відходи 4 класу небезпеки. Екологи підрахували, що Кременчук за рік вивозить 600 м³ як побутового, так і промислового сміття. За такого об’єму наповнення звалища вистачить на 7 років.
Скеля — гранітний реєстр
Скеля — гранітний реєстр — геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована в місті Кременчуці Полтавської області, біля річкового вокзалу, на березі Дніпра.
Площа охоронної території 0,05 га. Пам’ятку оголошено Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів від 24.12.1970 за № 555.
Являє собою відслонення сірих біотит-плагіоклазових середньозернистих мігматитів докембрійського періоду віком близько 3 млрд. років. Скеля також є цінною водомірною реліквією, на якій вказано рівень води під час Дніпровських повеней 1845, 1877, 1888, 1889, 1895 та 1942 років. На скелі висічені відповідні відмітки повеней (звідси й назва — гранітний реєстр).
«Вічно живим»
Меморіал «Вічно живим» – меморіал у Кременчуці, встановлений до 30-річчя визволення міста від фашистської окупації.
28 вересня 1973 року, до 30-річчя звільнення міста, неподалік від палацу культури «КрАЗ» урочисто відкрили меморіал «Вічно живим».
Основу меморіалу складає скульптурна група, тонована під сріблястий метал, встановлена на ступінчатий постамент з червоного граніту (16,5 × 6,0 × 1,5 м). Біля постаменту палає Вічний вогонь. Позаду скульптурної композиції розташована бетонна стела з написом «Вічно живим», облицьована червоною гранітною плиткою (40,0 × 10,5 × 11 м).
Скульптурна група композиційно складається з семи фігур (висота 6,5 м) — п’ятьох чоловічих, однієї жіночої та однієї дитячої. Центральною є постать лікаря-військовополоненого з гордо піднятою головою. Він підтримує свого знесиленого товариша і ніби промовляє: «Гину, але не здаюся!». Інші фігури військовополонених — людей, які витримали тортури гітлерівських катів, голод, холод — уособлюють нескореність ворогу.
Бульвар Пушкіна
Протяжність близько 750 метри.
Вулиця названа на честь поета та письменника Олександра Пушкіна.
У 1984 році під час розкопок на бульварі екскаваторником та землеробами було знайдено скарб зі срібних та золотих виробів вагою в тридцять кілограм: столові срібні набори російського виробництва, японські срібні чарки, золоті монети. Все було віддано державі
