Торгово-розважальний комплекс “Європа” у Кременчуці – єдиний в регіоні комплекс нового зразка. На площі понад 4000 кв. м. розташовані: боулінг-центр “Європа”, паб “Августин”, паті-бар “Ваніль”, ресторан “Пікассо”, торговий центр з лоббі-бар, конференц–зал, більярд, дитяча ігрова кімната, літня тераса “Зелена галерея”.

Для задоволення гостей ТРК “Європа”, в холі другого поверху відкрився сучасний затишний лобі-бар, який має свою особливу, неповторну нотку. Його комфортний інтер’єр і широкий асортимент якісних алкогольних, без алкогольних і гарячих напоїв задовольнить навіть найвишуканіші смаки. Це ідеальне місце для проведення вечора у колі колег та друзів.

Троїцька церква — зруйнована церква у Кременчуці. Зараз на її місці збудована нова Троїцька церква.

Перша дерев’яна Троїцька церква була відкрита 1891 року по проспекту Свободи (тоді Полтавський тракт, згодом вул. Катерининська). Біля церкви було досить велике кладовище (останки похованих на ньому людей були потривожені при будівництві сучасної Троїцької церкви). Дана церква дала нову назву колишній Кривій Брудній вулиці, яка з кінця XIX століття називалася Троїцькою. Нова, кам’яна церква була освячена 23 серпня 1915 Преосвещенним Неофітом, єпископом Прилуцьким, вікарієм Полтавської єпархії. Майже за два місяці до цього, у день Трійці, 27 червня 1915 року відбулося урочисте освячення і підняття хрестів над цим храмом.

Свято-Миколаївський собор — культова споруда УПЦ КП. Будівництво закінчено 1910 року. Відноситься до пам’яток архітектури Кременчука.

Збудований 1910 на кошти полтавської дворянки Котович у готичному стилі. Функціонував до 1919. Після встановлення радянської влади богослужіння були заборонені, а приміщення експропрійоване більшовиками. До 1970-х у ньому розміщувались будинок культури, будинок урочистостей, будинок офіцерів, кінотеатр, спортивна школа №2 (1971–1991).

Богослужіння відновлено 17 грудня 1991 громадою УАПЦ. Після Об’єднавчого Собору 1992 храм належить громаді святого Миколая Чудотворця УПЦ КП. У приміщенні проведено будівельні оздоблювальні та ремонтні роботи. Святині: ікона священномученика Макарія з частинкою його мощей, ікона великомучениці Варвари з частинкою її мощей.

Кременчу́цька ТЕЦ — найпотужніша електростанція Полтавської області.

Станція постачає теплоносій близько тисячі юридичним особам і більше 56 тисячам побутових споживачів Кременчука, а електричною енергією задовольняє потреби області на чверть.

Деївська гора – невелика система пагорбів, урочищ і ярів, розташована в одойменному районі с. Садків, Кременчуцького району. Найвища точка— 204,4 метри.

Ще з перших днів війни у Кременчуці почалися роботи по зведенню оборонних споруд – протитанкових ровів і загороджень від Кременчука до Градизька. Перший бій відбувся в ніч з 5 на 6 серпня 1941 року на рубежі Деївської гори. Проте сили були нерівними, тому через три дні запеклих боїв ополчення було змушене відступити, Крюків здали. В цій оборні загинуло понад дві тисячі ополченців. На кургані Деївської гори на честь цих подій встановлено пам’ятник солдатам, загиблим у перші дні оборони міста від німців.

З 1960-х рр. розташоване Кременчуцьке міське сміттєзвалище, що може приймати відходи 4 класу небезпеки. Екологи підрахували, що Кременчук за рік вивозить 600 м³ як побутового, так і промислового сміття. За такого об’єму наповнення звалища вистачить на 7 років.