Як наші діти готують уроки? Відповідь проста: або сидять за столом до глибокої ночі, намагаючись своїм розумом “дійти до самої суті”, або вправно викачують реферати, або підставляють відповіді з ‘решебник’ і читають перекази шедеврів літератури, або – не роблять практично нічого.
Який вихід з цієї ситуації? Правильно організувати процес, переглянути шкільні програми або і те й інше разом? Про це наша сторінка.
Директор Інституту вікової фізіології Мар’яна Безруких: “Удома теж практикуйте уроки і перерви”
Є кілька правил, які допомагають ефективно використовувати час на приготування уроків.
Правило перше: не сідати за уроки 
відразу після приходу зі школи. Після обідупотрібно годину-півтора відпочити і тільки тоді приступати до занять.
Правило друге: не починати з самого складного. На скрутне пішов часом дуже багато часу, щось не вдається, дитина відчуває неуспіх, у нього зникає бажання працювати далі. Варто почати з найулюбленішого, з того, що точно вийде.
Правило третє: працювати з перервами. Якщо після 20-30 хвилин інтенсивної роботи учнів молодших класів починає відволікатися (він втомився), потрібно зробити 10-хвилинну перерву. Можна включити музику і порухатися, з’їсти половинкуяблука або випити соку. Старшокласники ж повинні робити перерву через 40-45 хвилин. Спроба виконати всі завдання через силу не дає ефекту.
Тобто влаштовувати потрібно собі подобу уроків і змін? Безруких: Так. 45 хвилин – це тривалість інтенсивної роботи без відволікання, на яку здатна доросла людина.
Ще одна помилка батьків малюків полягає в тому, що вони сидять поруч з дитиною, коли той робить уроки. Вони вважають, що так він менше відволікається. Але проходить час, і дорослі розуміють, що вічно це тривати не може. І тут виявляється, що без них дитина виконати завдання вже не в змозі: він звик, що відповідальність за результат бере на себе дорослий. Тому з самого початку навчіть свою дитину організовувати час, планувати роботу (які завдання потрібно виконати, з чого краще почати). І поступово відучіть його від допомоги дорослих. Найкраще – сказати: я поруч, але у мене багато справ (якщо потрібна допомога, я до тебе підійду).
Інша важлива річ: у дитини має бути своє місце для уроків, якщо не кімната, то вигородженому кут зі столом і стільцем по росту. Він не повинен сидіти на кухні, де мама смажить котлети. Погано, якщо поруч гуркоче телевізор, а навколо бігає молодший братик або скиглить собачка. Це відволікає.
А що робити старшокласникам, які просто фізично не встигають вивчити всі уроки?
Безруких: Вони викручуються як можуть. Найчастіше навантаження нерівномірно розподілена по днях тижня. А взагалі корисно завести щоденничок і простежити, на що скільки часу йде (наперегляд серіалів, на комп’ютер). Нічні чування за уроками – річ малоефективна. Крім того що скорочується час сну, після пізніх занять важче заснути. З малюками ввечері краще не говорити про школу, не обговорювати невивчених уроків.
Як правильно робити домашнє завдання
1. Робити перерву – з’їсти яблуко або станцювати.
2. Нехай грає тиха музика.
3. Для молодших школярів – ноги не повинні бовтатися в повітрі.
4. Світло – зліва (у лівшів – праворуч).
5. Обов’язково вимкнений телевізор.
Будьте обережніше з “Решебниками” й “Збірниками кращих творів”.
Зайдіть в книжковий магазин, що торгує навчальною літературою, і побачите масу книжок типу “Всі предмети шкільної програми в короткому викладі”; “Відмінні твори з літературі XIX-XX століть”, домашні роботи з усіх предметів у серії “решебник”.
У продажу є і товстенькі томики під назвою “Усі програми за підручниками всіх років видань за клас”. І далі – перелік предметів: фізика, хімія, алгебра, геометрія, російська, англійська. Доповіді з історії або інших предметів можна скачати з інтернету, а щоб не мучити себе читанням “Війни і миру” або “Грози”, можна купити перекази.
У якомусь сенсі це навіть добре: при непомірних домашніх завданнях і перевантажених навчальних планах подібна література хоч якось допомагає дітям. Інша справа, що в “Решебник” – маса неправильних відповідей, а “кращі” твори з літератури – це часто безграмотна маячня.