Успенський собор — собор у Кременчуці у XIX, поч. XX ст.Зараз не існує. Символ історично-релігійного минулого міста.

Собор являв собою кам’яну однобанну споруду з великим півсферичним куполом на круглому світловому барабані, оздоблену шестиколонними портиками коринфського ордера з трикутними фронтонами. Собор був великим, мав висоту 40 м, мав трапезну і бібліотеку, інші церковні приміщення. Маса найбільшого дзвона перевищувала 3 тонни.

Будівництво Успенського собору в Кременчуці розпочали у 1804 р. за проектом Дж. Кваренгі. Закінчено будівництво 1816 року. А вже у 1858-1863 роках збудували дзвіницю, у нижньому ярусі якої облаштували теплу церкву Олександра Невського.

Собор у 1929 р. закривають. З дзвіниці зняли дзвони.

Будівля собору хотіли використати під музей, переобладнати під Будинок культури, Палац культури … А залишилися лише руїни і старі фотографії на листівках.

Під час війни собор залишився цілим, хоча і постраждав під час бомбардувань. Собор використовувався як господарча споруда — не було куполів, іконостас із срібла ще до війни «розібрали».

У часи Хрущова почали зачистку церков. Собор підірвали.

Центр «Острів розваг» було відкрито у вересні 2012 року.  Площа сімейного центру – 3 500 м.кв., він входить до п’ятірки найбільших професійних розважальних центрів України. У складі центру – ресторан, бар, ролердром, автодром, мульти-кінотеатр, розважальні атракціони, дитяча перукарня. До відкриття планується школа раннього розвитку дитини.

Проектантом виступила бельгійська компанія КСС, що входить до десятки кращих світових компаній-проектантів розважальних та тематичних парків.

Власником та керуючою компанією сімейного центру є товариство з обмеженою відповідальністю «Атракціон-сервіс». Компанія була заснована у 2008 році, профіль – розвиток розважальних парків, виробництво, постачання, продаж, оренда розважальних та екстремальних атракціонів. За результатами 2011, 2012 років компанія впевнено займає І місце в українських бізнес-рейтингах у сфері діяльності розважальних парків у номінаціях:

 –  ефективне використання ресурсів;

 –  інвестиційна привабливість;

 –  масштаби виробництва.

Кондитерська Корпорація ROSHEN в рейтингу Global Top-100 Candy Companies-2016 займає 24-е місце.

Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє більше 350 найменувань продукції бездоганної якості (шоколадні і желейні цукерки, карамель, ірис, шоколадні плитки і батончики, печиво, вафлі, бісквітні рулети, торти, зефір, тістечка тощо). Загальний обсяг виробництва становить близько 300 тисяч тонн в рік.

Кременчуцький нафтопереробний завод — найбільше підприємство з виробництва нафтопродуктів в Україні. З 1994 року став основним осередком товариства ПАТ «Укртатнафта».

Кременчуцький НПЗ має важливе стратегічне значення для України як одне з джерел створення стратегічного запасу нафтопродуктів і забезпечує понад 30% всього українського ринку. На сьогоднішній день завод переробляє 7 тисяч тонн нафти за добу, що у декілька разів нижче за його проектну потужність.

Підприємство займає вигідне географічне положення. Перебуваючи в центрі України і використовуючи розвинену мережу залізничного та автомобільного транспорту, компанія забезпечує швидку доставку нафтопродуктів споживачеві. Досить близьке розташування морських портів Одеси, Феодосії та Севастополя значно розширює експортні можливості підприємства.

Міський палац культури — палац культури у Кременчуці, є головним культурним і мистецьким осередком міста, в якому працюють численні культурно-мистецькі та творчі колективи.

Корисна площа будівлі становить 7500 м, об’єм будівлі — 63000 м³. У палаці містяться дві глядацьких зали: велика на 1200 місць і мала на 335. Приміщення оздоблені карельським мармуром, туфом, фельзитом, цінними породами дерева. З зовні споруда оздоблена вітражем і панно.

Палац почали будувати в 1966 році, здано будівлю було в 1972 році. Будівля коштувала місту 5 млн рублів. Тодішній начальник управління управління «Житлобуд» Володимир Матійченко через брак спеціалістів у місті найняв бригаду з Вірменії, яка привезла до Кременчука необхідні для будівництва матеріали: фельзит, мармур, цінну деревину. По завершенню робіт до міста прибув міністр будівництва, він був дуже невдоволений тим, що йому невідомо, де місто взяло таку суму грошей для побудови такої розкішної будівлі. Матійченка звільнили з посади та направили до села в районне будуправління.