Знак нескінченності придумав англійський математик Джон Валліс. У 1655 році він опублікував великий трактат «Про конічні перерізи», в якому вперше використав символ ∞ як знак нескінченності. Можливо, на створення символу його надихнула ω (омега) – остання буква грецького алфавіту. Але більш імовірно, що символ походить від записаного римськими цифрами числа 1000, іноді символізував поняття «багато». У 16 столітті тисячу зображували як «CIƆ», а на письмі часто скорочували до ∞ або М.
Коли майбутній математик Джордж Данциг був ще студентом, з ним сталася така історія. Джордж ставився до навчання дуже серйозно і часто засиджувався до пізньої ночі. Одного разу він через це трохи проспав і прийшов на лекцію професора Неймана з 20-хвилинним запізненням.
Студент швидко переписав два завдання з дошки, вважаючи, що це домашнє завдання. На їх рішення у Джорджа пішло кілька годин, і на наступний день він приніс розв’язання професору. Той нічого не сказав, але через кілька тижнів увірвався в будинок Джорджа о шостій ранку.
Виявилося, що студент знайшов правильне розв’язання двох раніше нерозв’язних завдань математики, про що навіть і не підозрював, так як запізнився на заняття і не чув преамбули до завдань на дошці. За дві години йому вдалося вирішити не одну, а дві задачі над якими математики мучилися тисячу років, і навіть Ейнштейн не зміг знайти їм рішення. Джордж не був обмежений славою цих завдань як нерозв’язних, він просто не знав, що це неможливо.
